Євромайдан: історія християнства повторюється

Розмірковуючи про Євромайдан, прийшов до несподіваного висновку, у який сам довго не міг повірити: за своєю суттю це явище глибоко християнське. Цей зв’язок дає можливість зрозуміти, що таке Євромайдан в принципі і які його перспективи.

Порівняння на перший погляд незрозуміле. І це як мінімум. Ну що спільного має забарикадований, задимлений центр Києва, повний наморених, невиспаних людей із, скажімо,  суворою красою православних храмів чи з хлопцями в краватках, що роздають Біблії? „Безглузде порівняння! Це все одно, що співставляти свято врожаю стародавніх кельтів і кросівки Nike!“ Не поспішайте. Коли ми згадали про християнство, звідки у нашій уяві виник православний собор, чи ікони, чи облатки, чи зібрання, на якому усі з Бібліями в руках? Такою є суть християнства? Певне, що ні. Це наша власна гра в асоціації, так працює наш головний мозок. Але якщо мозок допитливий, він ні за що не відмовить собі у подорожі назустріч суті речей. Продовжувати читання Євромайдан: історія християнства повторюється

Київ, четверта ранку, почалась війна. Історія повторилась

0 листопада українська влада, точніше група осіб, яких я відтепер не вважаю владою здійснила жорстоку розправу над мирними демонстрантами на Майдані Незалежності й тими, хто мав необережність випадково опинитись поруч. Тому, не вагаючись, я приєднуюсь до сотень тисяч, а може й мільйонів співгромадян, до громадських активістів, журналістів, творчої української еліти. Ми повинні скинути цю владу.

Я завтра їду на Майдан. Бо не маю морального права стояти осторонь. Тому що знаю: сьогодні злочинна кліка, за допомогою підконтрольних органів внутрішніх справ жорстоко б’є журналістів, студентів, іноземних гостей, а завтра це може відбутись зі мною чи з кимось із моїх друзів. Продовжувати читання Київ, четверта ранку, почалась війна. Історія повторилась

Євромайдан: що пішло не так?

Чому чергова спроба українців щось змінити в своїй країні закінчилась не перемогою, а нічим?

Майдан без прапорів

Я насмілюся сказати можливо нову річ для української політики. Прапор — це не ганчірка на вудилищі, з якою потрібно виганяти маси на свої майдани. Це насамперед символ. Пояснюю для політичних еліт. Військо виходить під прапорами. Це означає: ми воюємо за ось таку країну. Полк втратив прапор: ми не маємо більше права в такому складі воювати за цю країну, ми втратили ідею, за яку боролись. На облізлому фасаді висить партійний прапор: тут розташовано офіс такої партії. Продовжувати читання Євромайдан: що пішло не так?