Світ добрих людей. Мандрівка автостопом на Північний Схід України

— Куди ти найближчим часом збираєшся їхати автостопом? — запитала у мене Надя з Харкова, з якою ми напередодні познайомились на сплаві.

Відверто кажучи, повний вражень від дністровського каньйону, я був рішуче налаштований дати дупі сіна й зайнятися улюбленою справою. Усі наші розмови з харків’янами про автостоп носили суто теоретичний характер. І тут раптом це провокативне запитання в соцмережі, яке за декілька секунд на два тижні перенесло мене в інший варіант життя, від клавіатури і стрьомних краєвидів річки Інгул у простір, наповнений палючим сонцем і примхами мандрівничої долі. Продовжувати читання Світ добрих людей. Мандрівка автостопом на Північний Схід України

А когда поезд уходил, огни мерцали…

Кременчуцький вокзал. Фото з сайту iloveukraine.com.ua

Ще Іван Багряний відкрив образ потяга як “республіки на колесах”, як концентрованого виразника усієї повноти, строкатості та ірраціональності життя “країни чудес”. З тих часів, з 40-х рр. XX ст., спливло багато води, і все ж таки є речі, непідвладні часу. Продовжувати читання А когда поезд уходил, огни мерцали…