Позитивне мислення кілька разів згадується в Євангелії

«Від фрази „життя прекрасне“ із пафосними мелодраматичними фотками просто верне,— написала Ярина Скуратівська у Фейсбуці. — Це нав’язливе самонавіювання авторів постів? Якийсь однобічний крен, що перетворює усіх на вічноусміхнених ідіотів? Чому ніхто не постить „сон прекрасний“, або „буття прекрасне“, га? Цією мильною фразою ніби заглушають поліфонічність життя, дуже різного в емоційних проявах, каструють інші емоції. Адже життя буває складним, цікавим, насиченим, спокійним, меланхолійним, радісним, трагічним(о, жах!), несподіваним, важким, легким, ніжним… »

Цей пост надихнув мене на ось такі міркування. Дорікаючи фарисеям Ісус, якщо адаптувати до сучасних реалій, каже приблизно таке: Продовжувати читання Позитивне мислення кілька разів згадується в Євангелії

Нікос Казандзакіс. Остання спокуса — Книгосвіт


Айріс Мердок
, про яку ми говорили минулого тижня, померла в притулку для літніх людей. Наш сьогоднішній автор — у вигнанні. За „Останню спокусу“ його було засуджено Грецькою церквою та Ватиканом.

Радий, що не все найкраще мною перечитано. На сторінках Казандзакіса перед нами постає не кічевий Ісусик із парцеляновою атрибутикою, який від народження певний своєї Божественної сутності і просто тридцять років чекає на свій прилюдний сценічний вихід. Тут жива людина, син теслі, що виготовляє… хрести, на яких розпинають пророків. Це чоловік, на якого в Маґдалі чекає суджена, і без нього її життя перетворилось на суцільний кошмар життя повії. Ісус хоче жити, як усі, але його голову міцно тримає в кігтях Бог. Ісус увесь час ходить по краю, і врешті падає у прірву Бога.

Коли мати благає раввіна зцілити її сина, той відповідає:
— Це Бог, а від нього зцілення немає.

Ще прекрасні слова з твору, які буквально можна розтягти на цитати. Продовжувати читання Нікос Казандзакіс. Остання спокуса — Книгосвіт