Як я навчився літати уві сні

У мене увесь час чомусь були проблеми із польотами уві сні. Усі люди як люди, всі літають… А мені навіть іноді сниться літак, що їде до пункту призначення по трасі, бо не може злетіти. Кожного разу, коли я уві сні усвідомлював себе як тонку, астральну сутність, я міг підніматись і пливти над землею десь на висоті метра, але вже невдовзі звичка ходити по землі тягла мене додолу.

А одного разу мені навіть наснився вітряк зі зламаним крилом. То був глибоко символічний сон, над яким я розмірковував багато років. У цьому сні я комусь кажу, що цей вітряк чимось нагадує мене самого. Наступної миті я побачив житловий мікрорайон. Я кажу своєму співрозмовнику, що там живуть люди, кожен із яких буде мені радий. І я пішов до будинків, під ногами був якийсь хиткий, непевний ґрунт. Але на першому ж під’їзді я побачив кодовий замок. І тут я зрозумів, що такий самий замок стоїть на кожному під’їзді і що ніде мене не чекають.

І ось я вирішив, що досить літакам перешкоджати автодорожньому трафіку, треба щось міняти. Днями я йшов від траси до села Цвітне. Сама дорога і два дні в селі були сповнені для мене різних чудес і відкриттів. Про це я написав публікацію „Два дні в екопоселенні“. Часу було вдосталь, і я вирішив спробувати одну дивовижну, дуже просту, але стовідсотково дієву практику, про яку дізнався напередодні. Я взагалі з великою пересторогою ставлюсь до всіляких езотеричних стартапів, медіапроектів типу „кінець світу-2012“, гламурної йоги чи буддизму. Але ось ця річ мене зачепила, щось в мені зрезонувало з цією ідеєю.

Передмова до цієї практики така. Увесь наш життєвий досвід є породженням нашого мислення. Будь-яка проблема, про яку я дізнався, є породженням моїх думок, навіть якщо здається, що вона абсолютно мене не стосується. Тому за все, що відбувається довкола, я несу персональну відповідальність. Очистивши себе, прибравши зайву інформацію у своїй пам’яті, я автоматично викликаю зміни в зовнішньому світі. Практичний бік ще простіший. Потрібно просто казати чотири фрази, адресуючи їх або до людини, навіть якщо вона викликає антипатію, або ж до ситуації, до світу, до певного простору, до Бога:

• мені шкода,
• пробач мені,
• дякую тобі,
• я люблю тебе.

Ідея не нова, ці принципи є і в християнстві, про це ж саме говорять навіть психологи як про метод аутотренінгу. Техніка здається надзвичайно простою, але коли починаєш себе подібним чином налаштовувати, стільки речей відкриваєш у самому собі, що можна годину сидіти й розмірковувати про те, над чим ніколи й не замислювався. Що мені найбільше сподобалось — це те, що можна допомагати іншим людям у їхніх ситуаціях, не втручаючись у їхню долю, а відтак і в хід метаісторії. Ти не береш на себе хворобу іншої людини, ти стираєш в ноосфері інформацію про цю хворобу.

Ідучи до села, я думав про свої сни: „Мені дуже шкода, що я не можу літати уві сні. Те, що проявляється як сон, певним чином зумовлює й реальність. Пробач мені, адже своє невір’я і страх злетіти я поширюю у світ і таким чином відповідаю за безкрилість інших людей. Дякую тобі за прагнення польоту. Я люблю тебе.“

Коли я повернувся з екопоселення, мені наснився сон, у якому я вперше злетів. Це був якийсь бетонний плац, по якому крокували вояки. Потім вони йшли по коліна у воді. Раптом я піднявся над полігоном приблизно на сто метрів і завис так, як на воді лежать зіркою. Від радості я кричав:

Я свободен, словно птица в небесах!
Я свободен, я забыл, что значит страх!

Командир знизу почав мені кричати:

— Негайно приземляйся, своїм безвідповідальним вчинком ти порушуєш усі статути і принципи!

Я відповів йому на це:

— А ти порушуєш свої принципи, коли розводиш балачки про віру й молитву.

Потім, аналізуючи сон, зрозумів, що спілкувався зі своїм розумом.
Колись сон про вітряк зі зламаним крилом я приймав як даність. Тепер зрозумів, що це зайва інформація, яка лише заважає повноцінно жити, радіти і творити. А значить хвороби і всі інші проблеми — це теж інформаційний баласт, якого треба позбуватись. Дякую за це розуміння!

Коментарі

Коментарі

Powered by Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *